Відділ кістково-гнійної хірургії

клініка №1 ДУ "ІТО НАМН України"

Завідувач клінікою:
доктор медичних наук, професор

Грицай Микола Павлович

GritsayMPАвтор понад 280 наукових праць, зокрема, 8 монографій та посібників, присвячених вивченню особливостей клінічного перебігу, хірургічному лікуванню, пошуку методів та пластичних матеріалів для комплексної терапії хірургічної інфекції кісток та суглобів залежно від ґенезу патологічного процесу, його локалізації, віку пацієнтів та впливу хронічного іонізуючого опромінювання на організм хворих; видав 7 методичних рекомендацій, 6 інформаційних листків; одержав авторське свідоцтво та сім деклараційних патентів України на винаходи, а також 6 посвідчень на раціоналізаторські пропозиції, зокрема два — галузевих. Під керівництвом Миколи Павловича захищено дві докторські та 8 кандидатських дисертацій.

Про відділ кістково-гнійної хірургії

У клініці кістково-гнійної хірургії ДУ «ІТО НАМН України» виконується весь спектр хірургічних втручань при остеомієлітичних процесах, гнійних артритах, септичних ускладненнях ендопротезування суглобів за найсучаснішими методиками. Основною діяльністю відділення є вивчення удосконалення та впровадження сучасних технологій в лікування вищевказаних категорій хворих. За рік у відділенні отримують комплексне оперативне лікування з приводу ускладнень після травм та оперативних втручань опорно-рухової системи близько 300 хворих.

Історія

Наказом МОЗ України № 665 від 26 листопада 1976 р. на базі лікарні № 1 м. Києва було відкрито Республіканський остеомієлітичний центр, який очолив професор Михайло Карпович Панченко. Засновниками першого в країні остеомієлітичного центру та ініціаторами перепрофілювання з 1977 р. І клініки (Клініка патології суглобів у дорослих) на Клініку кістково-гнійної хірургії (яка увійшла до складу Центру) були директор Українського НДІ травматології та ортопедії професор І.В. Шумада та професор М.К. Панченко, останній керував цим підрозділом до 1988 р.

Після М.К. Панченка у 1988–1989 рр. І клініку очолював доктор медичних наук, професор Г.В. Гайко — автор понад 100 (на той час) наукових праць, значна кількість яких присвячувалася гематогенному остеомієліту, його ускладненням та наслідкам. Кандидатську дисертацію «Хірургічне лікування порушення опороздатності кінцівки з деформацією проксимального кінця після поліомієліту» Георгій Васильович захистив у 1967 р., а докторську «Ортопедичні ускладнення та наслідки гематогенного метаепіфізарного остеомієліту у дітей та підлітків» — у 1985 р. В зв’язку з переходом Георгія Васильовича у VI клініку (Клініка патології суглобів у дітей та підлітків), виконання обов’язків завідувача Відділу кістково-гнійної хірургії було покладено на М.П. Грицая, а з 11 лютого 1992 р. (згідно з конкурсом та закритим голосуванням на засіданні Вченої ради) Миколу Павловича було офіційно призначено керівником I клініки Інституту.

Впродовж тривалого часу науковці Інституту проводили пошук пластичних матеріалів для вирішення проблем остеомієліту. Це були як аутотрансплантати, так і консервовані та заморожені аллотранс­плантати, насичені антибактеріальними препаратами, а також декальцинований кістковий матрикс. Останнім часом фахівці кістково-гнійної хірургії приділяють особливу увагу перспективним синтетичним та композитним імплантаційним матеріалам, а також сучасним клітинним технологіям.

За матеріалами клініки видано шість книг з актуальних проблем кістково-гнійної хірургії, опубліковано понад 200 наукових статей, захищено 5 докторських (М.П. Грицай, О.О. Коструб, С. Магомедов, В.В. Григоровський, В.С. Сулима) та 17 кандидатських (М.П. Грицай, Г.П. Дикий, Ю.Г. Гунько, П.О. Скрипнюк, Ю.В. Поляченко, В.П. Прокопчук, О.М. Ліненко, О.Б. Лютко, Н.О. Дехтяренко, Ібрагім Махмуд, І.В. Федотова, О.М. Чичирко, Д.В. Івченко, Г.Б. Колов, Білоус Д.І., Цокало В.М.) дисертацій; зроблено більше 100 наукових доповідей як в Україні, так і за її межами (в Росії, Молдові, Латвії, Німеччині, Угорщині, Австрії, Швейцарії, Португалії, Франції тощо).

Київська школа кістково-гнійної хірургії

Досягнення київської сучасної школи кістково-гнійної хірургії ґрунтуються на дослідженнях фахових ентузіастів, які працювали або працюють безпосередньо у першій клініці та лабораторіях Інституту. Серед них клініцисти професори М.К. Панченко, М.П. Грицай, Г.В. Гайко, І.П. Вернигора, О.О. Коструб, Ю.В. Поляченко, кандидати медичних наук П.І Козинець, Є.І. Сапсай, А.І. Суржик, О.В. Дюдін, В.В. Веклич, О.М. Ліненко, Г.Б. Колов, В.М. Цокало; мікробіологи — професор О.Б. Чорномордик, доктор медичних наук С.І. Бідненко, кандидати медичних наук О.Б. Лютко, Н.М. Озерянська; імунологи — доктори медичних наук Л.М. Окунєва, Г.М. Дізик, Е.Г. Ісаєва, професор В.С. Астахова, кандидат медичних наук Н.О. Дехтяренко; патоморфологи — професори В.І. Стецула, А.Т. Бруско, В.В. Григоровський, кандидат медичних наук Ю.Г. Гунько, П.О. Скрипнюк та — кандидати медичних наук Т.А. Куценко, А.Є. Шамрай, Т.М. Скородід; рентгенологи — професор О.Я. Суслова, кандидати медичних наук Л.Є. Скляренко, Д.П. Радченко; біохімік — професор С. Магомедов.

Досить глибоко вивчався гомеостаз організму хворого на остеомієліт (мікроциркуляція, гемокоагуляція, загальний та місцевий фібриноліз, ступінь інтоксикації, стан клітинного та гуморального імунітету тощо), розроблялись методики корекції виявлених порушень. Постійно проводяться дослідження етіопатогенетичних факторів розвитку хірургічної інфекції кісток та суглобів, удосконалюються методи та методики ідентифікації мікроорганізмів - збудників раневого процесу з метою підвищення ефективності антимікробної терапії. Експериментальними дослідженнями працівників Інституту доведено роль порушень мікроциркуляції в розвитку остеомієліту, важливість основних складових консервативних заходів профілактики та лікування остеомієліту. Проводились радіоізотопні дослідження етапів перебудови кісткових трансплантатів, вивчалась концентрація антибіотиків у різних ділянках ураженої кістки та м’яких тканинах залежно від шляхів введення препарату; досліджувалась біохімічна активність ферментів сполучної тканини, вивчались етапи рентгенологічної перебудови кісткових трансплантатів, а в подальшому (імунологічними методами) — остеогенна активність як трансплантатів, так і кісткової тканини реципієнтного ложа; удосконалювались як хірургічна тактика та техніка виконання сануючих і кістково-пластичних втручань, черезкісткового остеосинтезу, так і методи консервативної терапії.

На курсах стажування та інформації підготовлено майже 400 спеціалістів. За більше, ніж сорокарічний термін колектив однодумців, а це клініцисти, працівники лабораторій мікро¬біології, імунології, біохімії, патоморфології, відділу рентгенології тощо пройшов значний шлях творчих науково-практичних успіхів і невдач у надзвичайно складній, тяжкій і багатогранній медико-соціальній проблемі хірургічної інфекції кісток та суглобів.

Сьогодення

На сьогодні проблема остеомієліту не втратила своєї актуальності, про що свідчить виконання загальнодержавних наукових тем: ускладнення при відкритих та закритих переломах кісток; особливості розвитку, перебігу та лікування кістково-гнійної інфекції у потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС; диференційоване застосування вільної та невільної кісткової пластики, імплантатів при виконанні реконструктивно-відновних хірургічних втручань у хворих на остеомієліт; особливості перебігу та лікування хронічного гематогенного остеомієліту у дітей та дорослих, первинно-хронічних форм гематогенного остеомієліту; гнійні ускладнення після ендопротезування кульшового та колінного суглобів; БЦЖ-остеомієліту у дітей; виникнення та лікування сегментарних дефектів довгих кісток нижніх кінцівок.

Беззаперечним є значний вклад медичних сестер, лаборантів, інших фахівців у досягнення як клінічних результатів лікування складної категорії пацієнтів, так і отримання експериментально-лабораторних науково-практичних аргументів і фактів. І згадані, і не згадані тут дослідження та досягнення є суттєвими,але, звісно, вони ще далекі від досконалого і повноцінного вирішення проблеми хірургічної інфекції кісток та суглобів, як і в цілому світі.

Сьогодення І клініки Інституту представлене кваліфікованими кадрами середнього та молодшого медичного персоналу, а також науковими та лікарськими кадрами на чолі із завідувачем відділу професором Миколою Павловичем Грицаєм.

Перспективи

Наразі лишається невирішеною низка важливих профілактичних та лікувально-відновних складових проблеми, над якими працюватиме ще не одне покоління фахівців. Співробітниками відділу проводиться науково-практична робота, спрямована на покращення діагностики та результатів лікування хворих на посттравматичний, вогнепальний та гематогенний остеомієліт. Особлива увага при цьому приділяється вивченню причин, особливостей клініко-рентген-лабораторних проявів та лікування інфекційних процесів після накісткового та внутрішньокісткового остеосинтезу, ендопротезування крупних суглобів. Співробітники відділення володіють всіма сучасними методами лікування хірургічної інфекції кісток та суглобів, які при цьому застосовуються в провідних клініках світу. Перспективними є подальші наукові розробки, спрямовані на удосконалення методів діагностики та лікування сучасної хірургічної інфекції кісток та суглобів. При цьому важливими та невирішеними є проблеми дистрофічних змін м’язів та кісток кінцівок травматичного генезу в поєднанні з їх хірургічною інфекцією. Потребує подальшого вивчення та удосконалення застосування клітинних технологій та інших методів оптимізації репаративних процесів у пацієнтів з проявами хірургічної інфекції. Важливими, доцільними та цікавими можуть бути дослідження, спрямовані на вивчення впливу коморбідних станів на розвиток, перебіг та лікувальну тактику пацієнтів з хірургічною інфекцією кісток та суглобів.


Науковці та лікарі клініки:

Сьогодення І клініки Інституту представлене кваліфікованими науковими та лікарськими кадрами на чолі із завідувачем відділу професором Миколою Павловичем Грицаєм.

Ліненко Олександр Миколайович

старший науковий співробітник, кандидат медичних наук, лікар ортопед-травматолог вищої категорії. У 2001 році захистив кандидатську дисертацію на тему: “Особливості перебігу та лікування хворих на післятравматичний остеомієліт, що потерпіли внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС“. Має 88 друкованих праць, 12 раціоналізаторських пропозицій, 3 патенти (Спосіб скелетного витягування нижньої кінцівки, Спосіб пластики комбінованого дефекту після сегментарної резекції довгих кісток при хронічному травматичному остеомієліті, Пристрій для контролю положення стопи при виконанні артродезу гомілковостопного суглоба). На сьогоднішній день працює над проблемою оптимізації репаративної регенерації кісток у хворих на післятравматичний остеомієліт.

Цокало Василь Миколайович

старший науковий співробітник, кандидат медичних наук, лікар ортопед-травматолог вищої категорії. Автор та співавтор 46 наукових праць, 1 монографії, двох посібників, однієї опублікованої лекції, присвячених проблемам гнійних ускладнень після травм кісток та суглобів у дорослих, первинно хронічного та специфічного гематогенного остеомієліту у дітей та підлітків. У 2010 р. захистив кандидатську дисертацію «Діагностика та хірургічне лікування туберкульозного остеомієліту у дітей раннього віку». Автор патенту України на корисну модель «Спосіб хірургічного лікування туберкульозного остеомієліту довгих кісток у дітей раннього віку».

Колов Геннадій Борисович

науковий співробітник, кандидат медичних наук, лікар вищої категорії. У 2008 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Діагностика та лікування гнійних ускладнень після ендопротезування кульшового та колінного суглобів». Є автором 73 наукових праць 2 патентів та однієї монографії з проблем хірургічної інфекції кісток та суглобів. Проходив стажування за кордоном та брав участь в міжнародних симпозіумах, зокрема: Росії , Угорщині, Австрії, Данії, Італії, США, Португалії, Франції. Працює над виконанням докторської дисертації присвяченої проблемам інфекційних ускладнень остеосинтезу.

Гордій Андрій Степанович

молодший науковий співробітник відділу, лікар ортопед-травматолог вищої кваліфікаційної категорії. Автор та співавтор 24 науковий праць, присвячених хірургічному лікуванню гнійних уражень кісток та суглобів, в тому числі після ендопротезування та остеосинтезу, гематогенного остеомієліту у дітей та підлітків, а також атипових форм гематогенного остеомієліту. На даний час працює над дисертаційною роботою «Остеомієліт Гарре та Броді: особливості діагностики та лікування».

Рамський Роман Степанович

лікар ортопед-травматолог першої категорії. Працює в напрямку заміщення дефектів кісток після сегментарних та крайових резекцій із застосуванням локальної антибактеріальної терапії у хворих з різними формами остеомієліту. В 2014 році захистив дисертаційну роботу на науковий ступінь кандитата медичних наук з теми: «Анатомо-топографічне та біомеханічне обґрунтування подовження плеча дистракційними апаратами Блискунова, що імплантуються». Є автором та співавтором 20 наукових публікацій. Є автором патентів: «Спосіб лікування навколосуглобних уражень довгих кісток» (2012) «Мірна дошка для рентгеностереометрії плечової кістки» (2013), «Імплантований дистракційний пристрій для подовження плеча» (2013).

Сабадош Василь Іванович

лікар 2 категорії. Автор 10 наукових праць, присв'ячених хірургічному лікуванню кісток та суглобів. Бере активну участь у проведенні наукових тематик клініки. Займається вивченням причин виникнення, діагностики та лікування ускладнень у хворих після введення гормональних препаратів в ортопедо-травматологічній практиці.